Подання звітних матеріалів до Держекспортконтролю

 

   Питання звітності про фактично здійснений експорт чи імпорт товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, є одним з базових положень державного експортного контролю. Зазначене питання має особливу важливість не тільки через впровадження міжнародними організаціями з нерозповсюдження, учасницею яких є Україна, порівняльного аналізу звітних відомостей, які надаються як державою-експортером, так і державою-імпортером, але перш за все що саме звітність дає можливість контролю виконання зобов’язань імпортерів щодо використання товарів у заявлених цілях.
   З метою встановлення державного контролю за використанням дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів (далі — МІС) частиною першою статті 22 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (далі — Закон), введено норму про те, що «суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, письмові звіти про підсумки проведення переговорів, зазначених у статті 18 цього Закону, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, визначених у цих документах, та про використання зазначених товарів у заявлених цілях».
   Цією нормою Закону встановлені такі види інформації, яка надається суб’єктами здійснення міжнародних передач товарів до Державної служби експортного контролю України (далі — Держекспортконтроль), а саме:

 

  1. про підсумки проведення з іноземними суб’єктами переговорів, пов’язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо здійснення експорту товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, які не внесені до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю та щодо яких відповідно до законодавства застосовується процедура державного експортного контролю, до іноземних держав, щодо яких виходячи з міжнародних зобов’язань України встановлено ембарго на експорт товарів (далі — переговори).
  2. про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю;
  3. про використання імпортованих та експортованих товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, у заявлених цілях.

   На цей час форми звітів та строки їх подання визначені наказом Держекспортконтролю від 05.10.2009 № 86 «Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форм звітів та встановлення строків звітності», зареєстрованим в Мін’юсті України 28.10.2009 за № 994/17010).
   Суб’єкт господарювання за неподання або несвоєчасне подання зазначених звітів несе відповідальність згідно із Законом.
   Звіт про підсумки проведення зазначених переговорів надається у довільній формі на бланку суб’єкта господарювання.
   У звіті зазначаються:

  1. дата та номер висновку Держекспортконтролю на право проведення переговорів;
  2. дата та місце проведення переговорів;
  3. перелік усіх сторін, які брали участь у переговорах;
  4. найменування усіх суб’єктів — учасників міжнародних передач товарів;
  5. предмет переговорів (найменування товару);
  6. номери укладених зовнішньоекономічних договорів (контрактів);
  7. умови постачання товарів;
  8. інформація про узгодження вимог щодо надання документів про гарантії та документів про підтвердження доставки товарів залежно від їх категорії;
  9. інша інформація, яка має суттєве значення для прийняття рішення щодо предмета переговорів, та інформація щодо виконання пункту 8.1 «Додаткові умови» графи 8 «Зміст висновку» та графи 9 «Особливі умови використання висновку та додаткова інформація» відповідного висновку щодо можливості проведення переговорів.
    Зазначений звіт підписується керівником суб’єкта або його заступником і засвідчується печаткою суб’єкта.

   Звіт про підсумки проведення переговорів подається суб’єктом до Держекспортконтролю разом із заявою про надання дозволу на право здійснення експорту відповідних товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю.
   Не пізніше трьох місяців з дати закінчення строку дії висновку на право проведення переговорів суб’єктом подається до Держекспортконтролю документ, який містить інформацію про використання (невикористання) такого висновку.
   Всі форми звітів подаються суб’єктом до Держекспортконтролю разом із супровідним листом, який оформляється окремо за кожним із звітів, не пізніше строків, визначених у відповідній графі дозвільного документа чи у листі, який надається разом із МІС.
   Про зобов’язання суб’єкта здійснення міжнародних передач товарів подавати до Держекспортконтролю письмові звіти щодо фактично здійснених імпорту чи експорту товарів йдеться також перш за все у Пам’ятці щодо дотримання вимог у галузі державного експортного контролю, яка наведена у додатку до Інструкції про реєстрацію в Держекспортконтролі суб’єктів підприємницької діяльності України як суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів, затвердженої наказом Держекспортконтролю від 27.04.2009 № 31, зареєстрованим в Мін’юсті України 15.07.2009 за № 637/16653. З зазначеною Пам’яткою перші посадові особи суб’єктів господарювання ознайомлюються під розпис під час оформлення і подання за- яви про реєстрацію до Держекспортконтролю.
   Конкретні строки подання звітів зазначаються Держекспортконтролем у відповідних графах дозволів та висновків, які надаються суб’єктам здійснення міжнародних передач товарів.
   Для отриманих разових дозволів суб’єктом у звіті подається така інформація:

  • найменування товару;
  • кількість товару або (наданих/отриманих послуг), у разі часткового використання — зазначається кількість товару, по якому здійснено передачу та залишок товару;
  • вартість у валюті, зазначеній в дозвільному документі;
  • дата митного оформлення, номер митної декларації або (дата акта про надання/отримання послуг, виконання робіт);
  • вид транспорту, яким здійснено перевезення (для авіаперевезень — перевізник), зазначається тільки для експорту;
  • номер та дата сертифіката підтвердження доставки (у випадках, передбачених законодавством).

   Особливої уваги заслуговує звітність суб’єктів здійснення міжнародних передач товарів, які отримали відкриті та генеральні дозвільні документи. Разом із звітом про фактично здійснену (частково здійснену) міжнародну передачу товарів за генеральними та відкритими дозволами суб’єкт подає засвідчені у встановленому порядку копії укладених ним зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Крім кількісних показників щодо здійснених міжнародних передач, до відповідного звіту повинні бути додані оригінали гарантійних документів або зобов’язань, на підставі яких була здійснена конкретна міжнародна передача, тому для звітів відносно генеральних дозвільних документів передбачено надання такої інформації:

 

  • найменування товару;
  • номер та дата зовнішньоекономічного договору (контракту) та дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю договір (контракт);
  • кількість фактично відвантаженого (отриманого) товару або наданих (отриманих) послуг;
  • вартість у валюті зовнішньоекономічного договору (контракту);
  • дата митного оформлення, номер митної декларації або (дата акта про надання/отримання послуг, виконання робіт);
  • вид транспорту, яким здійснено перевезення (для авіаперевезень — перевізник), зазначається тільки для експорту;
  • номер та дата сертифіката кінцевого споживача (далі — СКС), дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю оригінал СКС;

   Саме із зазначених вище чинників для відкритих дозвільних документів у звітах передбачено надання такої інформації:

  • найменування товару;
  • номер та дата зовнішньоекономічного договору (контракту) та дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю договір (контракт);
  • кількість фактично відвантаженого (отриманого) товару або наданих (отриманих) послуг;
  • вартість у валюті зовнішньоекономічного договору (контракту);
  • дата митного оформлення, номер митної декларації або (дата акта про надання/отримання послуг, виконання робіт);
  • вид транспорту, яким здійснено перевезення (для авіаперевезень— перевізник), зазначається тільки для експорту;
  • кінцевий споживач;
  • номер та дата СКС, дата та вихідний номер листа, яким надіслано до Держекспортконтролю оригінал СКС.

   Особливої уваги також потребує звітність суб’єктів у випадках здійснення міжнародних передач товарів, щодо яких Україною, як учасницею міжнародних організацій, угод, домовленостей та режимів експортного контролю, прийняті зобов’язання про здійснення відповідного обміну інформацією про здійснені міжнародні передачі товарів. Такі звіти подаються у строки:

  • до 20 січня (за друге півріччя попереднього року) та до 20 липня (за перше півріччя поточного року) — для категорії товарів, звітність про міжнародну передачу яких передбачена до Реєстру звичайних озброєнь ООН, у рамках Форуму із співробітництва у галузі безпеки ОБСЄ, міжнародного режиму експортного контролю Вассенаарська домовленість та до Організації по забороні хімічної зброї згідно з Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення;
  • щокварталу не пізніше ніж до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, — для категорії товарів, звітність про міжнародну передачу яких передбачена Додатковим протоколом до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

   Звіти подаються щокварталу або за кожні півроку, які включають термін дії дозволу.
   Остаточний звіт подається суб’єктами не пізніше трьох місяців з дати закінчення строку дії дозволу.

Авторські права 2017 © НТЦ. Усі права захищені.